30 вересня 1910 року у львівській газеті «Діло» під рубрикою «Померли» з’явився коротенький некролог: «О. Олександер Левицький, парохСкали над Збручем, почтенний ассистент епископської консисторії помер вчера в Скалі в 60-му році житя. Похорон відбуде ся в неділю, дня 2. жовтня. Вічна йому пам'ять!»
Через 15 номерів «Діло» помістило життєпис покійного, автор якого підписався як «Учасник». Є версії, що тим учасником був Михайло Грушевський, котрий був присутній на похороні свого швагра о.Левицького. Як вже згадувалося, Левицький прибув у Скалу в 1886 р. На той час тут вже була збудована величава церква та існувала при церковному братстві перша самостійна читальня. Отець Олександр розширив її, поповнив великою кількістю книг та зробив з неї філію «Просвіти». У економічному огляді Борщівського повіту за 1896 р. читаємо: «Просвітній рівень в Скалі ... є гідним похвали, найкраще свідчить число членів читальні - 240; такого числа членів немає ніяка інша читальня в Борщівському повіті, а може, і ніде немає.
Вона може величатися великими успіхами як на просвітньому, так і економічному полі...А це все є результатом трудів одного чоловіка - тамошнього пароха о. Левицького».
У 1908р. читальня (тобто філія) «Просвіти» в Скалі нараховувала 684 члени і була найбільшою в Галичині. Читальня мала: просторий читальний дім, хор, аматорський драматичний гурток, оркестр, крамницю, позичкову касу. Головою «Просвіти» незмінно залишався о. Левицький до своєї смерті.
На плебанії, в будинку свого швагра любив бувати Михайло Грушевський. Тут вчений відпочивав від напруженої розумової праці і тілом, і душею. Існують місцеві легенди, що він полюбляв рубати дрова, або, як його дуже дратували місцеві ворони і Михайло Сергійович відправляв дівчину-служницю, щоб та розганяла набридливих птахів.
Так на протязі 1896 – 1910 років Грушевський з родиною дуже часто бували в гостях у пароха Левицького в Скалі, а сім’я отця бувала в нього у Львові.Похорон Олександра Левицького став справжньою народною маніфестацією.
На нього прибули 34 священики з навколишніх сіл, а домовину несли члени родини, в тому числі і Грушевський. За домовиною йшов кількатисячний натовп, всі члени місцевого уряду, в повному складі організації «Січ», «Соколи», «Просвіта» і навіть сам граф Агенор Голуховський.Кароліна - Олімпія Левицька (з дому Вояковська) померла 1915 р. в Стрию. Є версія, що вона похована також в Скалі на місцевому цвинтарі.
Немає коментарів:
Дописати коментар