Руїни замку 1538 року. Протягом XVI-XVII ст. він багаторазово руйнувався і відновлювався. У середині XVIII в. був реконструйований з перебудовою палацу. У XIX ст. повністю зруйнувався. Збереглися Порохова вежа і частина палацу, стіни практично не збереглися. Руїни замку входять до складу національного заповіднику "Замки Тернопілля", тому на території можна купити сувеніри, брошури і магніти, а також ведеться якась реставрація. Замок розташований на скелі, місце мальовниче. Від автобусної зупинки потрібно йти по вулиці Богдана Хмельницького, приблизно 1 км.

В мальовничому куточку Поділля, на крутих берегах річки Збруч збереглися руїни славетного замку- оборонної споруди. Давно, в часи коли перші слов"яни заснували тут дерев’яно-земляне городище, стояв на цьому місці дерев’яний замок. Найімовірніше він був спалений татаро-монголами, а на його місці у 1370-х роках князі Корятовичі (тогочасні господарі Поділля) збудували величнукам’яну фортецю, яка вважалась одним з найбільших і найкраще укріплених поселень Поділля.
Господарі з часом тут змінювалися. Місто мало Магдебурзьке право, дозволи на щотижневі та щорічні ярмарки. Згодом місто отримує свою печатку із зображенням замку (1531 рік). У 1538 році Скалу разом із замком знищили волохи, а Станіслав Лянцкоронський розпочав перебудову укріплень і замок отримав неправильну форму, що було обумовлено рельєфом місцевості. Місце розташування фортеці на високій неприступній скелі слугувало її природним захистом.
До сьогоднішніх часів найкраще збереглась Порохова вежа в чотири яруси з бійницями. За легендами з вежі та під замком знаходилос багато підземель, які вели аж до Кам’янця (40 км), а зараз вони засипані.
В 1615-1620 роках замок зруйнували татари і турки. У 1648 році фортецю здобули козаки під проводом Максима Кривоноса, вигнавши звідти польський гарнізон. У 1657 – 1658 році тут перебувала залога трансільванського князя Д’єрдя ІІ Ракоці. З 1672 року, коли турки захопили Поділля, він вже не відбудовувався.
 В середині XVIII століття староста Адам Тарло облаштував замок на свою резиденцію, звів на території двоповерховий палац у бароковому стилі. Незабаром в палац влучила блискавка і зруйнувала його. З тих пір місцеві мешканці неспішно розбирають замкові руїни на будматеріал.
В австрійський період на початку ХХ століття його руїни використовувалися, як прикордонна застава.